04/02/2026
Варто ініціювати публічне обговорення вимог активістів проєкту «Деколонізація»
4 лютого 2026 року в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» директорка Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка Наталя Петренко прокоментувала ініціативу активістів проєкту «Деколонізація» щодо вилучення імені Володимира Короленка з назви книгозбірні.
«До нас офіційно ця інформація не надходила — каналами, які ми вважаємо офіційними. Але ми, звісно, стежимо за думкою громадськості. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ми вже обговорювали це питання з колективом і проводили внутрішні консультації щодо можливого перейменування. Також слухали думку наших читачів», — зазначила Наталя Петренко.
За її словами, у бібліотеці розглядають можливість публічного обговорення цієї теми. Водночас пані Наталя нагадала, що заклад уже четвертий рік не може відновити повноцінну роботу через наслідки російських обстрілів.
«Ми не можемо зараз реагувати емоційно — маємо ґрунтовно дослідити це питання. У 2022 році це було на емоціях: усім було складно і хотілося робити. Як не сумно, але росіяни додали нам роботи: понад 500 вікон вибито, фонди перебувають у несприятливих умовах, і ми намагаємося забезпечити хоча б мінімальне зберігання. Наш пріоритет — збереження фондів. Вважаю, що варто ініціювати опитування та розмістити його на сайті бібліотеки, щоб почути думку всіх громадян України», — сказала Наталя Петренко.
Своєю чергою провідна наукова працівниця Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмила Ольховська зауважила, що Український інститут національної пам’яті рекомендує не називати нові об’єкти іменем Короленка, однак уже наявні назви не підлягають автоматичному перегляду.
«Інститут національної пам’яті справді створив документ, де сказано, що нових вулиць не потрібно називати іменем Короленка. Але вже названого, уже затвердженого й того, що було в нашому українському житті, чіпати не потрібно», — зазначила Людмила Ольховська.
Вона також зауважила, що Короленко не належить до постатей, яких варто розглядати в межах декомунізації чи деімперіалізації. На її переконання, критика Короленка здебільшого базується на фрагментарному прочитанні його творів:
«Він називав себе російським письменником, бо жив у державі, що називалася Російською імперією. Народився 1853 року й помер 1921-го — до совєцьких часів він не дожив. Короленко написав понад 250 статей, кореспонденцій, листів і заміток про життя і визвольну боротьбу українців. “Історія мого сучасника” — це енциклопедія життя України кінця XIX — початку XX століття. Його сучасники — Драгоманов і Лисенко — ставилися до нього з повагою і не вважали ворогом України. То чому ж ми не довіряємо їм?», — акцентувала Людмила Ольховська в етері радіоканалу «Накипіло».
Ще більше новин та цікавої інформації:
Офіційний сайт: https://korolenko.kharkov.com/
Фейсбук: https://www.facebook.com/hdnb.korolenko
Інстаграм: https://www.instagram.com/librarykorolenko18/
Х: https://x.com/HDNB_korolenko
Телеграм: https://t.me/bookkorolenko