
17/11/2025
Участь представників ХДНБ у конференції «Histmilita: військова історія України та світу»
17 листопада співробітник відділу науково-інформаційного забезпечення інноваційних процесів ХДНБ ім. В. Г. Короленка Анатолій Біда взяв участь у Всеукраїнській науковій конференції «Histmilita: військова історія України та світу», присвяченій 80-річчю завершення Другої світової війни. Захід об’єднав науковців, військових істориків, дослідників сучасних оборонних технологій та представників військових структур. Виступ відбувся в рамках секції «Вимір Другої світової війни для України», де обговорювалися як історичні аспекти, так і актуальні питання розвитку озброєння, взаємозв’язок минулого і сучасності та роль оборонної спадщини у сучасній війні.
Організаторами конференції виступили Рада молодих вчених історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, Національний військово-історичний музей України, кафедра історії Центральної та Східної Європи й кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету КНУ, а також Військово-історичне товариство студентів НТС (наукового товариства студентів) факультету.
У своїй доповіді «Науково-технічна спадщина: роль харківських танків у Другій світовій війні» Анатолій Григорович висвітлив витоки харківської школи танкобудування, розповів про роботу Заводу ім. В. О. Малишева та історію створення легендарного танка Т-34, який став символом інженерної майстерності та стійкості українських конструкторів. Окрему увагу доповідач приділив винахідникам, дослідникам і технологам, завдяки яким харківська техніка здобула світове визнання.
Важливо, що у виступі також прозвучала інформація про можливості фонду ХДНБ ім. В. Г. Короленка, який містить цінні матеріали для подальших досліджень українського танкобудування — патенти, періодичні видання, книжкові джерела та інші унікальні документи.
Наприкінці доповіді Анатолій Григорович підкреслив, що традиції харківської інженерної школи не лише збереглися, а й продовжують активно розвиватися.
Важливо зазначити, що доповідь викликала жвавий інтерес та схвалення слухачів, які активно долучалися до дискусії, ставлячи численні запитання щодо деталізації процесів виробництва та впливу харківської конструкторської думки на подальший розвиток бронетехніки. Це підтвердило надзвичайну актуальність теми дослідження військово-технічної спадщини.
Сьогодні, під час повномасштабного вторгнення Росії, українські фахівці та оборонні підприємства доводять, що науково-технічна спадщина минулого є важливим фундаментом для створення сучасного високотехнологічного озброєння, яке щодня допомагає захищати Україну.
