10/04/2026
Літературно-музична зустріч «Натхненно дзвонять Великодні дзвони»
В Основ’янському терцентрі
10 квітня в терцентрі Основ’янського району нашого міста, куди працівники соціокультурного центру ХДНБ щоразу йдуть з особливою радістю та натхненням, відбулася літературно-музична зустріч «Натхненно дзвонять Великодні дзвони» за участі вокального квартету «Серпанок» та дуету «СПІВ ЧУТТЯ».
Того дня весна ніби трохи завагалася: дощ тихо стукав у вікна, а прохолодний вітер нагадував, що тепло ще попереду. Та попри те, зал наповнювався людьми — щирими, відкритими серцями, які добре знають: там, де звучать ці голоси, народжується справжнє диво.
І диво сталося…
Воскресна псальма «Йде по світу радість» прозвучала настільки проникливо й щиро, що з перших акордів огорнула присутніх теплом і світлом.
Здавалося, ніби сама радість торкалася кожного серця, стираючи втому, тривоги й буденні турботи. У ці миті очі наповнювалися світлом, а душа — тихою, глибокою вірою.
Кожен виступ був особливим — ніжним, натхненним, сповненим любові. Голоси виконавців перепліталися, мов весняні струмки, несучи надію, спокій і відчуття оновлення. І вже не було важливо, яка погода за вікном — бо справжнє тепло народжувалося тут, у серцях слухачів. Концерт продовжився виконанням пісні «Христос Воскрес» у новому, сучасному звучанні, яке вразило присутніх духовною глибиною.
А ось пісня «Шукай дорогу Бога» викликала справжню бурю емоцій — пробудила нові почуття, спонукала до філософських роздумів і навіть розчулила багатьох до сліз. Вона ніби ставила кожному тихе, але дуже важливе запитання: чи правильно ми живемо, чи тим шляхом ідемо?
Як звучить у пісні поета-пісняра Вадима Лозовського:
«А ти шукай дорогу Бога,
Шукай стежину в небеса,
Віддай Йому свою тривогу й розуміння —
Він проведе через життя».
Не менш сильне враження справив і духовний романс на слова поетеси Марини Лавришин «Не нарікай». У ньому — глибокий філософський зміст і щире звернення до людської душі: перш ніж нарікати на долю, варто зазирнути у власне серце. Це прониклива пісня про віру, каяття і шлях повернення до Бога. Про те, що Господь чує нас навіть тоді, коли ми мовчимо… Навіть тоді, коли говоримо лише серцем. Слухачі — а це були переважно жінки — не стримували сліз. Бо кожне слово, кожна нота знаходили відгук у серці, торкалися найпотаємніших струн душі.
Та щоб не залишити слухачів у смутку, вокалісти мудро продумали програму, обережно змінюючи настрій публіки.
Далі пролунали пісні на слова Лесі Українки «Не жаль мені, що я тебе кохаю…» й Тараса Шевченка «Летить галка через балку…» — глибокі, щемливі, сповнені української душевності й поетичної краси.
А згодом у залі зазвучали вже більш світлі й життєрадісні мотиви: добре знані й улюблені пісні «Йшли корови із діброви», «Ой, там за лісочком» та інші. Вони лагідно повернули усмішки на обличчя слухачів, додали тепла й радості.
І як світлий підсумок усього пережитого, як віра, що живе в кожному серці, прозвучали слова, сповнені надії й сили:
Христос Воскрес! Воскресне Україна!
Ще більше новин та цікавої інформації:
Фейсбук: https://www.facebook.com/hdnb.korolenko
Інстаграм: https://www.instagram.com/librarykorolenko18/
Х: https://x.com/HDNB_korolenko
Телеграм: https://t.me/bookkorolenko