Особовий архівний фонд
Яновська Лідія Марківна

Яновська Лідія Марківна
(15.10.1926 – 29.12.2011), український та ізраїльський літературознавець, текстолог

Біографічна довідка

Лідія Марківна Яновська (дівоче прізвище Гурович, 15 жовтня 1926, Київ, Українська РСР у складі СРСР – 29 грудня 2011, Лод, Ізраїль) – український та ізраїльський літературознавець, фахівець із російської філології, текстолог, видатна дослідниця життя та творчості Михайла Булгакова, Іллі Ільфа і Євгенія Петрова. Кандидат філологічних наук (1964). Членкиня Пен-клубу (1996). Членкиня Союзу російськомовних письменників Ізраїлю.

1949 р. закінчила філологічний факультет Київського університету. До 1957 р. мешкала в Києві, з 1959 по 1992 р. – у Харкові. У студентські роки проявився літературний смак і безкомпромісний характер Л. М. Яновської: темою дипломної роботи в 1949 р. вона обрала творчість тоді заборонених І. Ільфа і Є. Петрова. Дивом уникнувши арешту після захисту диплома, деякий час викладала російську літературу в одеській вечірній школі для демобілізованих.

Друкуватися почала з 1956 р. як публікатор невідомих творів І. Ільфа та Є. Петрова.

У 1963 р. вийшла перша книга Л. М. Яновської «Чому ви пишете смішно? Про І. Ільфа та Є. Петрова, їх життя та їх гумор» (Москва : вид-во Академії наук СРСР); друге видання – 1969 р.

Першою великою текстологічною роботою Л. М. Яновської стали едиційна підготовка та коментування «Записних книжок» І. Ільфа, що увійшли до 5-го тому Збірки творів І. Ільфа та Є. Петрова (Москва, 1961), укладачем якої вона була.

З 1962 р. Л. М. Яновська вивчає біографію та творчий доробок М. Булгакова. У1963–1968 рр. працювала з архівом М. Булгакова, що зберігала вдова письменника Е. С. Булгакова (до передачі цього архіву до Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна).

Перша і друга редакції книги Лідії Яновської «Михайло Булгаков» (1967 і 1971 рр.) були підготовлені до друку, але зупинені радянською цензурою. За енергійного сприяння К. М. Симонова вдалося 1983 р. опублікувати книгу Л. М. Яновської «Творчий шлях Михайла Булгакова» (Москва : Совєцький пісатєль), яка стала першою в СРСР монографією про письменника. 1987 р. переклад цієї книги – під назвою «Булгаков» – було видано в Будапешті (Угорщина).

Результатом багаторічної праці Л. М. Яновської в московських, київських, кавказьких та інших архівах стали виявлення й публікація багатьох невідомих або забутих творів М. Булгакова, а також невідомих біобібліографічних матеріалів. Наприкінці 1980-х рр. дослідниця підготувала текстологічно вивірений двотомник творів М. Булгакова, де вперше було надруковано відновлені тексти «Білої гвардії», «Собачого серця», «Майстра і Маргарити» та інших творів. (вийшов у київському видавництві «Дніпро»). Паралельно з текстологічною підготовкою «Майстра і Маргарити» до Збірки творів М. Булгакова (1990 р.) Л. М. Яновська написала книгу «Трикутник Воланда», присвячену таємницям і загадкам роману (вийшла у київському видавництві «Либідь» 1992 р.).

1988 р. вперше після смерті О. С. Булгакової знову отримавши доступ до основного архіву М. Булгакова в Державній бібліотеці СРСР ім. В. І. Леніна (нині – Російська державна бібліотека у Москві, РФ), Л. М. Яновська виявила брак найважли-віших рукописів письменника і звернулася до правоохоронних, державних та громадських органів СРСР з вимогою щодо розслідування обставин зникнення і пошуку цих унікальних документів. У результаті тривалої ганебної кампанії друкованого та публічного цькування змушена була емігрувати. З 1992 р. мешкала в Ізраїлі.

Книга Л. М. Яновської «Записки про Михайла Булгакова», що вийшла в Ізраїлі в 1997 р., викликала великий резонанс і була перевидана в Росії 2002 р. та 2007 р.

Л. М. Яновська багато років була в дружніх довірчих стосунках з усіма трьома дружинами М. Булгакова – Тетяною Миколаївною Кисельгоф, Любов’ю Євгеніївною Білозерською-Булгаковою, Оленою Сергіївною Булгаковою. Зокрема, саме Л. М. Яновській удалося переконати першу дружину письменника Т. М. Кисельгоф поділитися спогадами. Листування Л. М. Яновської з ними частково опубліковано, а нариси про цих чудових жінок входять окремими главами в її книги.

Загальнолітературний інтерес до біографії та особистості О. С. Булгакової багато в чому був визначений уже в першій монографії Л. М. Яновської про М. Булгакова. Надалі дослідниця впорядкувала та прокоментувала щоденники і спогади О. С. Булгакової, що вийшли окремим виданням (Москва, 1990), а пізніше на основі архівних даних вперше відновила її родовід, розкрила історію взаємовідносин О. С. Булгакової з відомими письменниками та діячами мистецтва.

Підсумком багаторічних досліджень і роздумів стала «Остання книга, або Трикутник Воланда», над якою Л. М. Яновська працювала до останніх своїх днів (підготовлена до друку А. Ю. Яновським, видана 2013 р. в Москві).