17–24 січня 2025 року
242 дні мужності
До Дня вшанування захисників Донецького аеропорту
Тематична книжкова виставка
«Кіборги вистояли, не встояв бетон» — фраза, яка увійшла у світову історію разом із героїчним подвигом українських бійців.
20 січня в Україні відзначатиметься День вшанування захисників Донецького аеропорту (наказ МОУ від 20.01.22 №21/24). З цієї нагоди фахівці міського абонемента ХДНБ ім. В. Г. Короленка організували книжкову виставку «242 дні мужності». Виставка буде експонуватися на 2 поверсі (20 каб.) з 17 до 24 січня 2025 року.
Книжкова експозиція присвячена війні 2014–2024 років, яка розпочалася більше десяти років тому і точиться дотепер.
Оборона Донецького аеропорту у 2014 році стала першою системною відповіддю України на агресію з боку РФ. За офіційною версією, оборона Донецького аеропорту тривала протягом 242 днів — з 26 травня 2014 року до 20 січня 2015 року.
Оборона Донецького аеропорту — це тисячі історій хоробрості та звитяги.
Наведемо декілька спогадів захисників Донецького аеропорту:
– 19 січня терористи вперше підірвали нас, скинувши в термінал мішки з вибухівкою за 30 м від нас. Вибух був настільки потужним, що стіни склалися, як картонки, зірвало дах і перекриття. Термінал проглядався наскрізь. Ми якось відбудували барикади і продовжили оборонятися. Ми розуміли, що це не останній вибух, що нас підірвуть ще сильніше. От тільки не знали, коли, — зі спогадів десантника Андрія Казмірчука.
– Взагалі для мене 20 січня — це коли був підірваний новий термінал Донецького аеропорту. Фактично після того підриву загинуло найбільше хлопців. І можна рахувати, що оборона вже змісту не мала. На місці аеропорту утворилося одне провалля, — згадує оборонець Донецького аеропорту Олег Височанський.
– Мороз був 30 градусів, і вітер, і два дні труїння газом, і артилерія, і купа поранених, відсутність необхідного важкого озброєння для того, щоб повноцінно виконувати завдання. Це вносило свої корективи, але люди трималися, бійці трималися, — каже боєць Іван Кам’янчин.
– Хлопці в Донецькому аеропорту перебували в повному оточенні. Адже на верхньому поверсі й у підвалах були вороги. Усю навколишню територію прострілювали снайпери. Це важко усвідомити, що відступити нікуди. Коли заїхав в аеропорт під шквальним вогнем, одразу зрозумів: якщо буде найжорсткіший сценарій, відступити не зможемо. Ми всі усвідомили: треба стояти до останнього набою, — Сергій Галян, солдат 95-ї аеромобільної бригади.
Сьогодні на Донеччині тривають криваві бої таких масштабів, яких Європа не бачила з часів Другої світової війни, але ми пам’ятаємо про тих, хто першим дав відсіч ворогу. Подвиг українських воїнів — назавжди у народній пам’яті.
Вічна пам’ять усім кіборгам, які віддали за Україну життя!
Вічна слава і честь захисникам України!