Наталія Ужвій: прихована доля легенди
Проєкт «Світ кіномистецтва»

Міський абонемент Відділ обслуговування користувачів

30 жовтня відбулася сьома лекція просвітницького проєкту «Світ кіномистецтва», що проходить у Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка.

Це була вже друга зустріч з Наталією Черкасовою, кінознавицею, членкинею Національної спілки кінематографістів України, доцентом кафедри кінотелережисури та сценарної майстерності ХДАК.

Лекція на тему «Наталія Ужвій: прихована доля легенди» була цікавою розповіддю про блискучу акторську кар’єру та трагічну долю видатної акторки Наталії Ужвій, відомої не лише в Україні, а й далеко за її межами. За своє життя вона зіграла понад 200 ролей у театрі та близько 20 — у кіно. Найвідомішою стала її роль у фільмі «Райдуга», що отримав міжнародне визнання та мав неабиякий вплив на італійський неореалізм. Наталія Ужвій неперевершено втілила на сцені образи Анни в «Украденому щасті» Франка, Марини в п’єсі «Тарас Трясило», Марії в «Землі» Кобилянської. Ужвій виховала не одне покоління театральних митців і стала лауреаткою трьох Сталінських премій. Але особисте життя актриси було складним і тернистим, сповненим страшних трагедій.

Першого чоловіка Наталії, поета Михайля Семенка, розстріляли, а єдиний син помер від менінгіту в 24 роки. Їй довелося підписати наклеп на Леся Курбаса, і вона ніколи не змогла собі цього пробачити. Але попри ідеологічний тиск та необхідність компромісів, акторка зуміла зберегти любов глядачів і повагу колег.

Неперевершений талант, професійна стійкість та особиста гідність зробили Наталію Ужвій символом українського театру ХХ століття.

Вона назавжди увіковічена в образі шевченківської Катерини на харківському пам’ятнику Тарасу Шевченку.

Усі, хто доєднався до заходу, вдячні Наталії Черкасовій за цікаву розповідь, що викликала бурю емоцій, і чекатимуть на нову зустріч.