13/01/2026
Зустріч «Креативність дітей — запорука інноваційного майбутнього»
В рамках проєкту «Книжковий світ дитинства»
13 січня відбулася восьма родинна онлайн-зустріч «Креативність дітей — запорука інноваційного майбутнього» у рамках проєкту «Книжковий світ дитинства», підготовлена фахівчинями відділу обслуговування користувачів ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Захід було приурочено до Міжнародного дня дітей-винахідників, який відзначається щорічно 17 січня.
Під час зустрічі учні ліцею № 70, їх вчителі та батьки й усі, хто доєднався до Zoom-конференції, дізналися цікаві факти з історії свята. Так, датою вшанування юних винахідників було обрано день народження одного з найбільш упізнаваних американців — Бенджаміна Франкліна, який, серед інших своїх досягнень, у дитинстві вигадав ласти, щоправда, на руки, але це був лише початок! Американський державний діяч, портрет якого ми можемо бачити на банкноті в 100 доларів, винайшов біфокальні окуляри, запатентував крісло-гойдалку та заснував першу публічну бібліотеку в Америці! Масштаб і різнобічність його талантів і зацікавлень дійсно вражає.
Його приклад надихав багато наступних поколінь дітей на власні винаходи. Наприклад, тинейджер Бенні Бенсон, який жив у сиротинці, перед сном дивився на нічне небо і вишукував сузір’я, взяв участь у конкурсі на проєкт прапору Аляски в 1927 році й виграв його! 11-річний Френк Епперсон одного холодного вечора забув фруктовий напій на вулиці і ранком отримав фруктовий лід, а у свої 29 отримав патент на виготовлення фруктового морозива; його ж співвітчизник Джордж Ніссен у 1930 винайшов те, що ми зараз знаємо як батут. Найвідомішим винахідником-французом можна вважати Луї Брайля, який з дитинства втратив зір, але дуже хотів вчитись і сприймати інформацію не лише на слух, тому вдосконалив армійську розробку з передачі повідомлень вночі, й тепер незрячі люди мають можливість читати шрифтом Брайля.
Сьогодні багато наших дітей винаходять пристрої, які допомагають військовим: квадрокоптери-міношукачі, які незалежно один від одного винайшли Ігор Клименко та Юрій Тумир, та портативні зарядні станції авторства Захара Щурка.
Для майбутніх дослідників важливо бачити приклад знаменитих новаторів та першопрохідців, щоб обрати свій шлях у житті, а можливо, і в науці. У нагоді їм стане книга Оксани Поліщук «Українські науковці та винахідники» з ілюстраціями Олени Черкун, про яку ми поговорили на зустрічі.
Діти дізналися про видатних людей, пов’язаних із Харковом, таких як мовознавець Олександр Потебня, математик Михайло Остроградський та дешифрувальник писемності мая Юрій Кнорозов; познайомилися з таємничим дослідником космосу Юрієм Кондратюком, етнографом та автором слів гімну України Павлом Чубинським, дізналися, що українець Юрій Дрогобич був ректором найдавнішого університету Європи — Болонського. Юним глядачам було цікаво, але не так вже й легко прочитати сторінку з «Катехізису» Лаврентія Зизанія — автора «Лексиса» — першого українського друкованого словника. Діти дізналися про жінку-медикиню Валентину Радзимовську, пам’ять про яку намагалася стерти радянська влада, і яка майже все своє життя займалася питаннями дитячого здоров’я, зокрема досліджувала вплив голоду на дитячий організм. Глядачі довідалися, що рамкові вулики, якими пасічники користуються дотепер, сконструював Петро Прокопович, а Вікентій Хвойка завдячує винайденню Трипільської культури пожежі, яка зруйнувала всі його попередні життєві досягнення. Варто згадати й учених, яких переслідувала радянська влада і чий шлях обірвався передчасно — знавця 60 мов Агатангела Кримського та дослідника мозку Володимира Правдича-Немінського.
Наприкінці зустрічі поговорили про Івана Боберського — популяризатора спорту. Серед інших своїх досягнень Боберський винайшов українські відповідники до відомих назв спорту: ситківка, відбиванка, копаний м’яч, наколесництво, кошиківка, гаківка та стусан. Учасники швидко і точно віднайшли міжнародні відповідники, бо багато хто з них займається певними видами спорту.
В Україні народилося багато талановитих людей, і ми сподіваємося, що ця зустріч надихне юне покоління на розвиток своїх талантів, а кількість українських винахідників та першопрохідців буде збільшуватися.
Книжки, які розповідають про видатних людей, зокрема науковців та винахідників, як і багато інших книг українською та іноземними мовами, доступні на міському абонементі ХДНБ ім. В. Г. Короленка, де їх можна взяти додому на 14 днів.
Ще більше новин та цікавої інформації:
Офіційний сайт: https://korolenko.kharkov.com/
Фейсбук: https://www.facebook.com/hdnb.korolenko
Інстаграм: https://www.instagram.com/librarykorolenko18/
Х: https://x.com/HDNB_korolenko
Телеграм: https://t.me/bookkorolenko