Усі жінки відьми? Українська відьма, як вона є
Етнографічні посиденьки з Михайлом Красіковим

Соціокультурний центр Відділ «Україніка» ім. Т.Г. Шевченка

Загадкові та містичні історії про відьом та чаклунів мають дуже глибоке коріння – перші відомості про них у нашій літературі можна знайти в «Повісті врем’яних літ», що датується 1071 роком.

Здавна до відьом ставилися з пересторогою. У народі вважали, що останні мають справу з «нечистою силою», а подекуди й самі пристають до неї. Так звідки ж у наших предків бралися страх та зневага до тих, хто знається з нечистим?

Вважалося, що відьми за самою своєю природою ладні приносити тільки лихо. У час вільний від наслання різних великих бід, вони «псували» чужих корів – забирали молоко, накликали хвороби на людей, здійснювали магічні заломи колосся, що спричиняло до неврожаю. Одним словом, це були люди, наділені надприродною силою, які за самою своєю сутністю воліли творити лишень зло.

Українські обряди, пов’язані з уявним існуванням відьом – явище дуже цікаве. В них переплелося безліч філософських та фольклорних традицій, пронизаних багатою поетичною уявою нашого народу, котрі надихали багатьох відомих поетів, композиторів та художників на створення всесвітньо відомих картин, п’єс, опер та симфоній. Це свідчить про високий культурний рівень нашої нації та її багату духовну спадщину.

Враховуючи інтерес до питання про відьмацтво, 28 березня фахівці соціокультурного центру та відділу «Україніка» ім. Т. Г. Шевченка організували та провели тематичні народознавчі посиденьки з Михайлом Красиковим. На посиденьках, які навіть у такий складний для нашої країни час набули вже неабиякої популярності, учасники дізналися багато цікавого і незвичного. І хоча віра в існування відьом пов’язана з архаїчними формами містичних уявлень, які сягають своїм корінням в епоху язичництва, ще й до нашого часу можна почути від літніх людей, як за допомогою всіляких обрядодійств убезпечити себе від відьом, чаклунів та чаклунок. На посиденьках розглядалися такі питання: звідки взялася віра в існування відьом; як їх розпізнати і як протидіяти; що треба робити, коли відьма помирає; а найцікавішою була розповідь про позитивний образ відьми-захисниці, заклик до якої – знищити ворога та припинити війну. Сьогодні цей образ стрімко набирає популярності.

У виступі ведучого цікаві факти доповнювалися вдало підготовленою презентацією, музичними записами та записами пісень, фрагментами із кінофільмів, уривками з творів П. Іванова, В. Гнатюка, Г. Квітки-Основ’яненка та М. Гоголя, у яких йдеться про відьом та їх чари.

І хоча ми, сучасні люди, сприймаємо міфи про чаклунів та чаклунок як елемент безнадійно застарілого, пронизаного містикою архаїчного світосприйняття, все ж слід пам’ятати, що в минулому магія займала неабияке місце в побутовому житті наших предків. І кожен, хто вважає себе глибоким знавцем та поціновувачем історії свого народу повинен мати уявлення і про цей бік української народної традиції.

Контакти:

Михайло Михайлович Красиков – етнолог та фольклорист, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Гната Хоткевича
НТУ «ХПІ», провідний методист ХООМЦКМ.
Тел.: +38 (067) 91-014-91
Е-mail: mmkrasikov@gmail.com

Олександра Іванівна Крутас, завідувачка соціокультурного центру
ХДНБ ім. В. Г. Короленка.
Тел.: +38 (096) 353-61-17
Е-mail: alexandrakrutas@gmail.com

Наталія Юріївна Саліна, завідувачка сектору розвитку бібліотеки
та звʼязків із громадськістю Харківської обласної бібліотеки для дітей.
Тел.: +38 (097) 920-05-28, (099) 429-88-08
Е-mail: nataly.sal.23@gmail.com