У боротьбі за право на Батьківщину
До Дня боротьби за права кримськотатарського народу та вшанування пам'яті жертв депортації кримських татар

Соціокультурний центр

19 травня працівники Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка провели онлайн-захід з нагоди Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу — історичну годину «У боротьбі за право на Батьківщину». Співробітниця соціокультурного центру Олександра Крутас розповіла про історію виникнення Дня пам’яті та представила гостей заходу.

Зустріч почалася з доповіді Марії Тахтаулової, кандидата історичних наук, очільниці Північно-Східного відділення Українського інституту пам’яті. 18 травня в Україні та світі вшановували 81-ші роковини депортації кримськотатарського народу з території Криму. Саме цього дня у 1944 році розпочалася масштабна спецоперація військ НКВС, спрямована на примусове виселення корінного населення Криму. Упродовж трьох діб із півострова було депортовано понад 190 тисяч кримських татар. Пані Марія зробила історичну довідку про насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини, про тяготи й прикрості людей, засланих у віддалені регіони північного Передуралля та республік Середньої Азії.

Олександр Дзюба, голова Харківської караїмської релігійної громади, продовжив розповідь про долю народу караїмів, корінного кримського етносу, який теж зазнав депортації у 1944 році. Пан Олександр ознайомив відвідувачів заходу з культурою та історією караїмів. Також він розповів про життя караїмської громади у Харкові та діяльність харківської кенаси за мирних часів, яка поза анексованим Кримом в Україні залишилася останньою в країні.

Дізнатись про кримськотатарські культуру, традиції, історію, мистецтво, освіту та релігію можна з книг кримськотатарською мовою з фондів книгозбірні. Огляд цих видань зробила співробітниця відділу літератури іноземними мовами та міжнародних зв’язків Вікторія Долбня. Бажаючим вивчити кримськотатарську будуть корисні «Татарський буквар» (1860), «Кримськотатарська мова: самовчитель» Абібули Сеїт-Джеліля (2021) та розмовник Е. Озенбашли «Поговоримо кримськотатарською».

У фондах книгозбірні також є цікаві зразки художньої літератури кримськотатарською: збірка поезії Валерія Басирова «Дихання вранішньої роси» з додатком, у якому розміщено переклади ще 9 мовами, зокрема англійською, французькою, азербайджанською тощо. Заслуговують на увагу видання «Великий напис на честь Кюль-тегіна» (2004), І. А. Касумов Керогълу «Дестан: Літературний епос» (2009), «Qirim efsaneleri: Легенди Криму» (2020) тощо. Навчальна література представлена численними підручниками для школи з природознавства, історії, кримськотатарської мови й літератури, а також словниками кримськотатарської мови, медичної, військової лексики тощо.

Насамкінець виступила представниця громадської молодіжної організації «QIRI’M Young» Лілія Ганушевська та її колега з Румунії Єнер Осман. Представники «QIRI’M Young» створюють освітньо-практичні проєкти, адаптовані до потреб кримськотатарської молоді у контексті теперішніх реформ в українському суспільстві.

Пані Лілія розповіла про роботу своєї організації разом з румунськими колегами над проєктом Національного корпусу кримськотатарської мови (НККМ), який було ініційовано Мінреінтеграції у межах реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки. Цей проєкт підтримали швейцарсько-українська програма EGAP, що виконується фондом Східна Європа, та Київський національний університет імені Тараса Шевченка. «На основі створеної лексикографічної бази НККМ відкривається можливість розробки новітніх електронних словників, а також застосунків для автоматичного виправлення текстів і машинного перекладу кримськотатарською мовою. Такі ініціативи сприятимуть не лише закріпленню мови в повсякденному мовленні, а й її активному використанню в академічному, літературному та науково-дослідному середовищах. Формування та розвиток лінгвістичного корпусу відіграють ключову роль у процесі відродження та підтримки кримськотатарської мови, яка, згідно з класифікацією ЮНЕСКО, наразі належить до мов із високим рівнем загрози зникнення.