Творча зустріч з відомим харківським психіатром, актором, співаком Олександром Плотніковим
У межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю… Життя в традиції»

Соціокультурний центр

25 квітня в межах проєкту Михайла Красікова «Я пам’ятаю… Життя в традиції» відбулася онлайн-зустріч з Олександром Плотніковим, відомим харківським психіатром, актором, співаком, колекціонером.

Повага до людей старшого покоління — невід’ємна частина нашого культурного коду, те, без чого не можна собі уявити справжнього українця. Ці люди — живі носії цілого пласта історії та культури, унікального досвіду і вже напівзабутих традицій. Часто їм притаманні особливі мудрість і доброта, що приходять лише з життєвим досвідом. У пам’яті цих людей залишилися спогади про традиції, які вже майже втрачені, про побут, який за останні пів століття зазнав значних трансформацій, про людей, яких уже нема, але про яких варто знати й пам’ятати.

Цього разу гостем онлайн-зустрічі став Олександр Плотніков, який розповів про традиції своєї родини, театральні традиції Харкова, про відомих харківських театральних діячів, письменників та поетів, з якими його пов’язувала тепла дружба, а також про традиції закладу, в якому він пропрацював 54 роки і який харків’яни називають просто «Сабурка».

Спочатку він відповів на запитання, що саме змусило його піти в медицину і чому психіатрія, а не хірургія. Пан Олександр зауважив, що психотерапія — то його хобі, а насправді він переконаний, що в житті людяність і любов важливіші за все.

Цим і керувався Олександр Плотніков у своєму житті, й це надзвичайно допомагало йому в роботі, побуті та на сцені. Як різностороння особистість, пан Олександр має багато захоплень, здібності до театру, музики та вокалу. І звичайно, на першому місці — психіатрія. Як фахівець з психіатрії, вокалу та музики, він потрапив до мюзиклу «Пиріг Паралельних Реальностей».

А у спектаклі Ігоря Муратова «Радісний берег» Олександр Плотніков зіграв головну роль Івана Черешні. Виставу навіть возили до Києва, на Хрещатик, 26, і показували по телебаченню. Відповів відомий психіатр і на питання про причини непорозуміння між молодим та старшим поколіннями. Він пояснив, що сучасна молодь — це нова генерація людей, які народилися вільними, їм не треба жити подвійним життям, як це було за часів радянської влади. Але людяність і любов набагато цінніші за політичні платформи, і ми, старше покоління, маємо ставитися до цього з розумінням. Утім, як сказав пан Олександр, він намагається не виносити роботу за межі лікарні, тому розмову продовжили про мистецтво, літературу, музику.

Згадав пан Олександр і про відомих особистостей — Всеволода Гаршина, Михайла Врубеля, Велимира Хлєбнікова, Володимира Сосюру. Розповів про зустрічі, які потім переростали у довготривалу дружбу. Теплі відносини пов’язували його з Марією Капніст, відомою українською акторкою, та її донькою Радиславою. Згадав і про дружбу з поетесою Інною Христенко та літературознавцем Володимиром Брюггеном.

Наприкінці зустрічі Олександр Плотніков прочитав вірш Інни Христенко «Привіт тобі, весно», який був написаний нею в 40-х роках минулого століття, але прозвучав дуже злободенно і водночас життєствердно:

На чорних руїнах

Моєї Вкраїни

Уже зеленіє весняна трава.

І разом з весною,

Красою новою

Ось-ось зацвіте 

Україна Нова!