25/09/2025
Презентація збірки поезій Ігоря Березюка «Танок вогню»
в Новобаварському територіальному центрі надання соціальних послуг
25 вересня відзначається день «Пам’ятай мене». Цей день не має офіційного статусу, але є чудовою нагодою для того, щоб згадати рідних і близьких, рідні місця чи важливі життєві події, а може, й тих, кого вже немає поруч… І так би хотілося, щоб ці спогади супроводжувалися ніжністю й світлою радістю.
Відвідувачі Новобаварського територіального центру надання соціальних послуг, добрі знайомі фахівців соціокультурного центру (СЦ) нашої бібліотеки, вирішили згадати воїнів ЗСУ, які захищають нашу країну від ворога, наближаючи перемогу й мир.
Тож 25 вересня, напередодні Дня захисників і захисниць України, фахівчиня СЦ Олександра Крутас разом з Ігорем Березюком, давнім партнером ХДНБ, відомим поетом, письменником, бардом та волонтером, відвідали Новобаварський терцентр.
На зустрічі прозвучали пісні Ігоря Березюка, які він неодноразово виконував для наших військових під час волонтерських поїздок з 2015 року.
Зустріч у день «Пам’ятай мене» була символічною — Олександра та Ігор вирішили згадати свого спільного друга — Валерія Романовського. Адже їх пов’язувала довга, щира, багаторічна дружба. Валерій Романовський, відомий український історик, пам’яткознавець, краєзнавець, етнограф, який наприкінці серпня 2022 року отримав тяжке поранення на Куп’янському напрямку. Помер після кількамісячного перебування в комі у січні 2023 року…
Пам’яті Валерія Романовського — щирого, відданого друга, порадника з питань історії, філології, перекладача віршів, Ігор Березюк присвятив збірку поезій «Танок вогню», яку він представив у Новобаварському терцентрі.
Майже всі вірші цієї збірки — тексти пісень Ігоря Березюка, написані за останні тридцять років. Поезії пана Ігоря ліричні та філософські, багато з них присвячені нашим героям: «Слово роду», «Твій храм», «Береги», «Воскресаю», «Молитва Матері-Україні — Богородиці», а також пісня «Самурай», присвячена Валерію, який був майстром бойових мистецтв.
Був і залишається в наших серцях.
Учасники були дуже зворушені й розповідями про наших захисників, і щирим, душевним виконанням пісень. І не дивно, бо виконавець і автор творів співав так, що вони діставали до найпотаємніших глибин душі й торкалися струн серця кожного слухача.
Ім’ям Валерія Романовського названо колишню вулицю Доватора в Новобаварському районі Харкова. На завершення зустрічі дуже промовисто прозвучали слова Ігоря Березюка, які є передмовою до збірки його поезій: «„Допоки буде жити пам’ять про героїв — доти буде жити народ!“ — казали прадіди».
Витязі-Козаки не вмирають! Споконвік вони на варті Святої Правди, Волі, Неба і Землі нашої Руси-України.
Іноді вони народжуються серед нас, щоб нагадати про найголовніше…
Так було! Так і буде!
Слава героям!