07/11/2025
Презентація перекладу книги Єжи Лімона «Про хлопця, котрий прагнув безсмертя»
7 листопада в залі міського абонемента ХДНБ ім. В. Г. Короленка відбулася презентація перекладу книги польського письменника Єжи Лімона «Про хлопця, котрий прагнув безсмертя». Автор перекладу Ігор Мацкевич — філолог, письменник, журналіст, дослідник і популяризатор польської культури. На зустрічі він розповів про творчість Єжи Лімона, яка поєднує історію, міф і глибокі роздуми про сутність людини та непросту долю письменника.
Єжи Лімон — видатний польський мислитель, шекспірознавець та засновник Гданського Шекспірівського театру. У книзі «Про хлопця, котрий прагнув безсмертя» він розповідає історію юнака, який, шукаючи шлях до безсмертя, втрачає моральні орієнтири й зрештою усвідомлює ціну людської гордині. Це притча про страх смерті, спокусу всемогутності й про те, що справжнє безсмертя народжується не з егоїзму, а з любові, пам’яті та співчуття.
Презентоване видання містить ілюстрації польської мисткині Ґражини Рігалл, люб’язно надані для українського видання, текст притчі польською мовою, дозвіл на публікацію якого дав шеф видавництва «Смак Слова» пан Шимон Світайський, а також передмову перекладача, роздуми про зустріч культур, час і пам’ять.
Український переклад доповнюють адаптація перекладача для театральної постановки та концепція хореографічної постановки, запропонована пані Анною Писаненко. У контексті сьогоднішнього світу, зруйнованого війною, ця історія набуває особливої сили, вона нагадує, що навіть у найтемніші часи людяність і пам’ять — це єдине справжнє безсмертя.
Гості зустрічі з великим задоволенням переглянули запис притчі у форматі музично-декламаційної вистави. На жаль, для перегляду було обмаль часу, тому присутні вирішили зібратися у день річниці постановки — 24 грудня, переглянути запис, обговорити враження і висловити свої думки та побажання щодо змісту та актуальності цієї цікавої й повчальної притчі.
Як сказав сам Ігор Мацкевич: «У контексті війни в Україні в час втрат, руйнувань та втеч рішення, прийняті без любові й правди, призводять до внутрішнього згасання.
Але це не лише застереження. Це також заклик до збереження людяності. Бо саме людяність, як зорі, здатна осяяти найтемніші миттєвості екзистенції. Вічність, здобута через зраду — це не безсмертя, це забуття, непам’ять…»
Наприкінці презентації відбулося жваве обговорення, а Ігор Мацкевич відповів на численні запитання присутніх. Зустріч завершилася автограф-сесією та щирими побажаннями успіхів і творчої наснаги пану перекладачу.