22/01/2026
Літературна година в терцентрі Основ’янського району
До 135-річчя від дня народження Павла Тичини
23 січня виповнилося 135 років від дня народження Павла Тичини — українського поета, талановитого музиканта і художника. Його чудові поезії сповнені романтики, любові до природи, до рідної мови, до України.
22 січня в терцентрі Основ’янського району нашого міста фахівці книгозбірні провели літературну годину, присвячену творчості та життєвому шляху митця. Зустріч вийшла теплою і зворушливою, адже зібралися справжні цінителі таланту поета.
Перші поезії молодого Павла Тичини були написані в 1906–1908 роках під впливом символізму. Їх вирізняло те, що згодом стало справжньою «візитівкою» митця — музичність та пейзажні мотиви. Це вірші «Синє небо закрилося» (1906), «Блакить мою душу обвіяла» (1907) та збірка «Сонячні кларнети» (1918).
Його рання творчість характеризується глибоким ліризмом, філософським осмисленням природи та відчуттям гармонії між людиною і всесвітом. Павло Тичина відразу заявив себе самобутнім, не схожим ні на кого поетом. Це була зовсім нова поезія, яку можна розуміти й пояснювати по-різному. Адже сам поет пов’язував назву збірки з образом Бога-творця. Вона й досі вражає своєю неординарністю. Щоразу, перечитуючи вірші збірки, ми знаходимо в них нові смисли, нові відтінки ліризму, у чому вкотре пересвідчилися учасники зустрічі.
Рання поезія Павла Тичини була музикою душі, світлою, прозорою, немов весняний ранок. Його слово дихало природою, любов’ю до життя, гармонією світу й людини. Недарма ж його називали поетом-сонцеспівцем.
А потім — немовби щось зламалося…
Цього вимагав час. Час жорстокий, безжальний до митців, час, коли поезія мусила служити, а не співати. І геній, що вмів чути шелест липи й тремтіння душі, був змушений підкорятися обставинам.
Уже в середині 1920-х вірші Тичини стають все більше «радянськими». Переломною вважається його збірка «Чернігів» (1931), яка означила його перехід у число «офіціозних» авторів.
Та навіть у такі складні роки Павло Тичина не зник. Він залишився — між рядками, у паузах, у музиці слова. Його внутрішній світ не можна було знищити остаточно, бо справжній талант — незламний.
Це була не лише розповідь про поета — це була розмова про людину і час, про вибір і ціну цього вибору. В Основ’янському терцентрі, як завжди, панувала атмосфера щирості й тепла. Тут дивляться в очі. Тут чують слово. Тут поезія знаходить свого вдячного слухача.
Так було і з поезією Павла Тичини, унікального українського митця, творця незрівнянної збірки «Сонячні кларнети».
Проводячи кожний захід, пов’язаний з книгою та її автором, вкотре переконуєшся: література живе доти, доки ми говоримо про неї з любов’ю й від щирого серця.
Ще більше новин та цікавої інформації:
Офіційний сайт: https://korolenko.kharkov.com/
Фейсбук: https://www.facebook.com/hdnb.korolenko
Інстаграм: https://www.instagram.com/librarykorolenko18/
Х: https://x.com/HDNB_korolenko
Телеграм: https://t.me/bookkorolenko