22/11/2024
Українське Радіо: 100 років разом
Зустріч-спогад з редакторами Українського радіо Тетяною Кривоніс та Романом Кривком
«Алло! Алло! Алло! Говорить Харків! Всім! Всім! Всім! Працює перша в Україні радіотелефонна станція!». Таким було перше українське радіоповідомлення, яке вийшло в ефір о 19 годині 16 листопада 1924 року з Харкова — тогочасної столиці України. Відтоді минуло 100 років…
22 листопада у залі міського абонемента ХДНБ ім. В. Г. Короленка відбулася неймовірно цікава зустріч-спогад з редакторами Українського радіо Тетяною Кривоніс та Романом Кривком «Українське Радіо: 100 років разом». Зустріч пройшла в одній із найбільших бібліотек України, адже саме тут зберігаються харківські газети 20-х років ХХ століття, серед яких і «Пролетар» 1924 року, у якому вперше було повідомлено про початок історії українського радіо.
Живе слово і музика, передані з нашого міста, оголосили всьому світу про появу українського радіомовлення. Проте довгий час ця дата була відомою лише обмеженому колу спеціалістів та фанатів радіо. Першим про встановлення професійного свята саме у цей день заговорив ветеран-зв’язківець, аматор-дослідник історії українського радіо харків’янин Віталій Артеменко, про що розповів наш гість Роман Кривко.
Ще один цікавий факт — у 1926 році в Харкові було встановлено потужну радіостанцію, передачі якої приймали по всій Україні, а також у Парижі, Берліні, Відні й Римі. А в 1930 році радіо увійшло у 728 будинків — «газета без паперу й відстаней», як тоді говорили. Журналісти харківського «Радіодому» розповіли й про нелегку роботу на радіо, яка вимагала від працівників інтелекту, неабияких професійних компетенцій і перманентного навчання.
На зустрічі були різні покоління — старше, яке пам’ятає динамік у вигляді кола, лампові приймачі й «новітні» транзистори, що працювали на батарейках, і молоде, представники якого слухали ці розповіді з подивом і цікавістю. Кожному хотілося згадати своє особисте та незабутнє — цікаві радіопередачі, на яких виступали улюблені артисти й поети.
А частий і бажаний гість соціокультурного центру Ігор Мацкевич, філолог, письменник, журналіст, перекладач, який у 2000-і роки працював на обласному радіо, поділився незабутніми спогадами про те, як готувалися, контролювалися та передавалися сюжети на радіо. Це була надзвичайно копітка і виснажлива робота, але водночас неймовірно цікава. Редакторка українського радіо Тетяна Кривоніс з вдячністю згадала наставників і корифеїв обласного радіо, які навчали та ділилися досвідом: Неллі Гунченко, Сусанну Розову, Ірину Мироненко, «голос харківського метро» Анатолія Подорожка, Світлану Авер’янову та Ольгу Шевченко. Розповіла пані Тетяна і про сучасний розвиток засобів радіомовлення та поділилася планами на майбутнє.
Згадали й про те, як радіо рятувало українців у перші дні повномасштабного вторгнення, як стало незмінним і єдиним джерелом отримання правдивої інформації. Тож не дивно, що за останні роки Українське радіо суттєво збільшило свою аудиторію.
У довгій та славній історії вітчизняного радіо були злети й падіння, які воно пережило разом із нами, українцями, й разом із нашою Україною. Інформаційна хвиля Українського радіо, позивними якого вже 80 років є мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий…», триває і допомагає українцям вірити в Перемогу!