Харків’яни свідчать. Унікальне академічне видання презентували у найстарішій книгозбірні Сходу України

Соціокультурний центр

Харків став першим обласним центром в Україні, який отримав екземпляр сучасного академічного видання — збірку відвертих спогадів українців про життя та виживання в умовах повномасштабного російського вторгнення.

21 квітня у залі міського абонемента Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка відбулася презентація видання Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ НАН України) — «Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 12. Культура повсякдення часів російсько-української війни».

До дванадцятого тому академічного проєкту «Етнографічний образ сучасної України», який реалізується вченими-етнографами майже два десятиліття, увійшли близько 400 інтерв’ю з усіх регіонів країни. Їх збирали і записували науковці, студенти-етнологи з лютого 2022 року до червня 2024 року. Серед записів ― близько 30 свідчень харків’ян та мешканців області ― громадських активістів, волонтерів, військових, підприємців, священників, педагогів, студентів, учнів.

Директорка ХДНБ ім. В. Г. Короленка Наталя Петренко висловила подяку авторському колективу видання, зокрема ініціаторці та керівниці проєкту, академіку НАН України, доктору історичних наук Ганні Скрипник, яка багато років очолювала ІМФЕ НАН України і, на жаль, передчасно пішла з життя восени минулого року. Дослідницький проєкт завершували уже її колеги.

«Я вважаю, що подібні видання, фіксація усних історій людей, які проживають ці жахливі події повномасштабного вторгнення, є надважливим завданням і за часів війни, і ще довгий час після її закінчення будуть джерелом правди про цю невиправдану війну», ― зауважила Наталя Петренко.

«Ці свідчення повною мірою відтворюють динаміку трагічних подій, пережитих у цей час країною. Також зафіксована соціонормативна культура воєнного повсякдення та її новітні форми, такі як волонтерство, громадська взаємодопомога, самоорганізація, самооборона та релігійні практики», ― зазначила кандидат історичних наук, в.о. директора ІМФЕ НАН України Наталія Стішова, яка, як і більшість учасників презентації, приєдналася до заходу онлайн.

За словами ученої, за темою видання було розроблено та видрукувано окремі питальники й анкети, в умовах воєнних дій організовано експедиційні виїзди.

Серед усноісторичних оповідей, записаних етнологинею, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником ІМФЕ НАН України Валентиною Сушко ― спогади Олександра Полякова про сина Ігоря (1988–2023), заступника командира батальйону 92 ОМБр імені І. Д. Сірка, який добровольцем пішов на фронт ще у 2015 році.

«Після п’ятого класу перейшов в Українську гімназію № 6 по вул. Римарській, відзначався у вивченні іноземних мов. Добре володів ІКТ. Успішно й самостійно склав іспити в ХНУ імені В. Н. Каразіна [Харківський національний університет], навчався добре. Диплом на п’ятому курсі виконував у Польщі і успішно його захистив, добре оволодів польською (за пів року). Вступив до аспірантури, але не закінчив її… Під час однієї з бойових операцій отримав важке поранення. Тиждень боровся зі смертю в лікарні. Але вона перемогла… Вічна пам’ять тобі, мій синку! Його ім’ям буде названа одна з вулиць Куп’янська», ― згадує батько і педагог Харківської обласної станції юних туристів.

«О 4 год. 45 хв. ми прокинулися від гучного вибуху та звуків розбитого скла. Онук, якому тоді було півтора року, голосно плакав… Північна Салтівка опинилася під масованим артилерійським та ракетним обстрілом з боку окупованого с. Циркуни. За три дні не залишилося жодного вцілілого будинку, були суцільні пожежі. Варто підкреслити, що, незважаючи на обстріли, харківські пожежники намагалися гасити пожежі. Було припинено подачу газу, вимкнуто опалення, а потім зникла вода та електрика. З’явилися вбиті та поранені мирні мешканці», ― з розповіді харків’янина Володимира Скляра, мешканця Північної Салтівки, вул. Наталії Ужвій («Реалії війни», записано 14 квітня 2023 р. В. Сушко)

«Я не знаю, чи зможу ще колись зайти в підземку і чи не кине мене в істерику при вигляді вагона метро. Так і йшло, дорослі лежать / сидять на станції чи в вагонах на ковдрах на підлозі, ходять, говорять, тужать. Діти збираються групками та грають. Робітникам метро окрема пошана, з ранку до ночі і цілими ночами мили, лагодили, допомагали, організовували. Перевантажений туалет, і без того жахливий, але тримався молодцем. Подеколи роздавали скудну їжу, ну, на це можна було хіба не вмерти. Ми рятувались тим, що чоловік занімав о шостій ранку чергу в супермаркет, що знаходився біля метро, після сотні людей просочувався туди та брав хоч щось, бо нічого вже і не було», ― зі спогадів Н. (1987 р. н., родом з м. Сімферополя АР Крим, до війни проживала в м. Харкові, на час інтерв’ю проживала в м. Полтаві. Записала В. Сушко в грудні 2022 р.).

У зібранні майже 40 сторінок таких усноісторичних оповідей від мешканців Харківщини. Усього у томі — 850 сторінок свідчень про пережите під час обстрілів, в окупації, на чужих квартирах у статусі переселенців.

12 том серії «Етнографічний образ сучасної України» вийшов наприкінці 2024 року невеликим накладом. Видання подарункове, тому на полицях книгарень його не побачиш і не купиш. Але можна замовити додатковий тираж, звернувшись до Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України https://www.etnolog.org.ua/

Крім того збірку можна погортати в електронному форматі за посиланням: https://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/spadshchyna/2024/culture.pdf

У Харкові користувачі бібліотеки мають унікальну можливість читати видання у друкованому форматі.