31/08/2025
Харків — столиця книговидання: шлях до оновлення бібліотек і ринку книги
Круглий стіл
29–31 серпня в Харкові відбувся книжковий фестиваль «Літературний Ярмарок», організований Благодійним фондом Сергія Жадана за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Він проходив у «ЄрміловЦентрі», який працював як укриття. Генеральний медіапартнер літературного ярмарку — «Радіо Хартія». Насичена програма фестивалю включала численні авторські зустрічі, лекції, поетичні читання, презентації книжок та інші заходи, до яких активно долучалися фахівці ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Було проведено благодійний збір книжок та коштів для бібліотек Харківщини, які постраждали внаслідок російської агресії.
Фестиваль розпочався з круглого столу «Харків — столиця книговидання: шлях до оновлення бібліотек і ринку книги». У його роботі взяли участь представники видавництв, які залишаються лідерами видавничої галузі країни, органів державної влади та місцевого самоврядування, державних інституцій, бібліотечної спільноти, яку представляла президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація, заступниця генерального директора НБУ імені Ярослава Мудрого Оксана Бруй. Модерувала захід Радослава Кабачій, менеджерка програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження».
З вітальним словом звернулася до присутніх голова Харківської обласної ради, президентка Української асоціації районних та обласних рад Тетяна Єгорова-Луценко. Вона заявила: «Такі літературні фестивалі стратегічно важливі, особливо в прифронтовому місті. Харківщина завжди була науковою, освітянською, студентською, інтелектуальною столицею нашої країни. І що стосується видавництва, поліграфії — ми завжди були в топах і займали відсотково більшу частину по Україні. Хочу подякувати всім, хто залишився і працює в Харкові».
Учасники фахової дискусії обговорили поточний стан, виклики та перспективи книговидання в Україні та Харкові, вплив війни на логістику, друк, розподіл накладів та збереження друкарських потужностей у регіоні, можливості й потреби, що існують у книговидавничій галузі. Особливу увагу приділили проблемам поповнення бібліотечних фондів. Чому фонди залишаються застарілими, значною мірою радянськими, та які ризики це створює для національної безпеки? Які ключові реформи та нові підходи потрібні, щоб змінити ситуацію в бібліотечній сфері? Зупинилися на питаннях реалізації державної культурної політики України, розвитку книговидання та актуалізації бібліотечних фондів.
Засновник і генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький наголосив на тому, що попри складні обставини воєнного часу, 70 % українських книг друкується саме в Харкові. Але для того, щоб український видавничий ринок зберігав потенціал, конче потрібна підтримка держави. І саме програми оновлення бібліотечних фондів є дієвим інструментом надання такої підтримки (орієнтовно понад 100 млн книг у бібліотечних фондах по всій країні потребують заміни). Книговидавець акцентував: «Сьогодні ми в такій ситуації, коли окрім читача галузі має допомогти держава, місцева влада, зарубіжні спонсори — всі, хто мають можливість підтримати книговидання. І найперше це має бути зроблено через бібліотеки».
Перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, коментуючи пріоритети Стратегії розвитку культури України на період до 2030 року в контексті книговидавничої політики, зазначила, що до завдань стратегії входить підтримка українських видавництв шляхом прозорої грантової допомоги, програм державного замовлення на видання суспільно важливої літератури, дитячих книг, науково-популярної та художньої літератури українською мовою, а також мовами національних меншин, розвиток перекладів з української на іноземні мови та навпаки. Спікерка наголошувала на завданнях включення компонента культури в безпекові стратегії держави, захисту культурної спадщини, посилення самозарадності інституцій культури, повноцінної інституційної реформи, зокрема щодо більшої свободи для місцевих громад у реалізації різних моделей надання культурних послуг, міжнародного представлення української культури. Стратегія розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія», схвалена Урядом 3 березня 2023 року, має на меті підвищити рівень читання в Україні, сформувати культуру читання в суспільстві, забезпечити доступ до якісної української книги, підтримати видавництва та бібліотеки. Найближчим часом буде представлений на громадське обговорення операційний план реалізації у 2026–2028 роках Стратегії розвитку читання.
Письменник, громадський діяч, військовослужбовець, засновник «ЛітЯрмарку» Сергій Жадан анонсував ініціативу співпраці органів місцевого самоврядування Харківської області з підтримки місцевих видавців та друкарів і поповнення бібліотек Харківщини новими книжками. Підкреслив, що бібліотеки, як осередки соціального життя в громадах, важливі для відновлення містечок і сіл після деокупації. Особливо відзначив роль активних бібліотекарів, які вболівають за свою справу: «там, де бібліотекарі живуть своєю справою, там є життя довкола бібліотеки, є громада і читачі. Адже життя притягує життя». Сергій Жадан представив аудиторії своєрідний маніфест і заклик до співпраці від харківської книжкової спільноти. Основні меседжі: Харків — місто культури та читання. І так має залишатися; харківські видавництва та бібліотеки мають розвиватися; працюймо разом, щоб українська книга була успішною, якісною й доступною.
Директорка Українського інституту книги (УІК) Олександри Коваль, наголошуючи на існуванні гострої потреби в наповненні бібліотечних полиць, відзначила: «Наповнюваність бібліотек є свідченням того, наскільки держава і місцева влада опікується розвитком людей. Тому що від доступності до книжок, від рівня читання залежить рівень критичного розвитку людей, їхня професійна і соціальна адаптованість. Це свідчить про розвиток людського капіталу нашої країни. Це одна із першочергових задач навіть в умовах війни». Також зауважила, що щонайменше 1 млрд гривень потрібно спрямовувати щороку на потреби оновлення бібліотечних фондів, щоб ефект від програм був відчутним, і підкреслила, що за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій (МКСК) УІК працюватиме над розробкою алгоритму поповнення бібліотечних фондів на засадах співфінансування (поєднання ресурсів державного та місцевих бюджетів). Цю тезу прокоментувала очільниця Харківської облради Тетяна Єгорова-Луценко, зазначивши, що громади готові до такої моделі співфінансування та зацікавлені в ній. Але потрібне розуміння конкретних механізмів, зокрема щодо відбору книжкової продукції. Начальниця Управління видавничої справи та бібліотечної діяльності МКСК Людмила Фіть відзначила, що наразі МКСК спільно з Міністерством освіти і науки України працюють над списком з 500 книжок художньої літератури, рекомендованих для поповнення шкільних бібліотек.
Заступниця голови Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики, народна депутатка України Євгенія Кравчук, коментуючи роботу комітету, спрямовану на розвиток книговидавничої галузі, зазначила: «До 2030 року держава має створити умови для зростання внутрішнього книжкового ринку, включно з підтримкою книгарень, запровадженням пільг для видавців та популяризацією читання через просвітницькі кампанії, конкурси та інші культурні ініціативи».
Оксана Бруй, відгукуючись на фінальне питання круглого столу — «Держава і видавці: пошук спільних рішень для бібліотек», наголосила на важливості включення бібліотек у різноманітні процеси як суб’єктів, а не просто об’єктів. На проблемах оновлення бібліотечних фондів наголошували керівники найбільших харківських бібліотек — директорка Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки Наталія Шостко, директорка Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Ірина Журавльова та інші.
У підсумку учасники круглого столу погодилися, що Харків може стати «лабораторією» розвитку оновлених сучасних бібліотек.
Більше інформації про подію: https://www.facebook.com/share/16amMg6qbp/?mibextid=wwXIfr
https://library.korolenko.kharkov.com/ekskursija-bibliotekoj-dlja-pochesnykh-hostej/
Додаткова інформація. Назву книжковому фестивалю дав журнал «Літературний Ярмарок», що виходив у 20-х роках ХХ ст. у Харкові, місті авангарду і книгодрукування. Усі 12 випусків журналу (з творами Миколи Хвильового, Майка Йогансена, Миколи Куліша, Остапа Вишні та інших письменників) представлені в фондах ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Символічно, що свій презентаційний фестивальний радіовипуск Сергій Жадан і ведуча «Радіо Хартія» Олена Гусейнова записали у великій читальній залі бібліотеки, яка за понад століття пережила різні історичні події й наразі знову чекає на відновлення після руйнації внаслідок російських обстрілів навесні 2022 року:
https://www.facebook.com/100064851211798/posts/1200260185479011/?rdid=CbrQ39Q5mu5UFNRs