26/01/2026
Історична година пам’яті «Голокост — трагедія людства»
27 січня, затамувавши подих і стримуючи сльози, світ згадує мільйони людей, убитих через ненависть, расизм і знецінення людського життя. Голокост — це біль людства, що досі відлунює в серцях. Це історія мільйонів зруйнованих доль, зламаних мрій, обірваних життів. Це тиша, в якій чути крик тих, хто так і не дочекався порятунку.
Голокост — це біль, що не має строку давності. Мільйони невинних життів були знищені лише за право бути собою. Пам’ять про них — наш обов’язок, наша совість і наш захист від повторення зла.
26 січня, напередодні Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, працівники соціокультурного центру ХДНБ ім. В. Г. Короленка провели в Основ’янському терцентрі Харкова символічну історичну годину пам’яті «Голокост — трагедія людства».
Сьогодні для українців ці слова звучать особливо болісно, адже ми бачимо, як війна руйнує міста, родини й долі, як цивільні люди стають жертвами насильства, а правда — мішенню.
Учасників зустрічі було небагато, бо надворі холодно, не було світла, але тут були вони — живі люди, які згадували про ті жахливі часи, й тепла розмова за чашкою чаю. А поруч — література з фондів ХДНБ ім. В. Г. Короленка, яку можна погортати й почитати. На зустрічі були представлені твори, присвячені пам’яті жертв Голокосту: «Перервана пісня» — кантата Луїджі Ноно, що ґрунтується на листах в’язнів, «Зона інтересу» Мартіна Еміса — роман, який досліджує «банальність зла», «Розфарбований птах» Єжи Косинського — історія хлопчика, що мандрує Східною Європою під час війни, «Щоденник Анни Франк» — реальні записи єврейської дівчинки, яка переховувалася від нацистів.
А ще — була зворушлива розповідь однієї з учасниць про сусідку, яка врятувала єврейських дітей, про харків’янина Бориса Романченка, в’язня Бухенвальду, який пережив жахіття Другої світової війни, а загинув у березні 2022 року від влучання в його квартиру російського снаряда. Це були спогади й розповіді про тихий героїзм, що передаються з уст в уста, щоб не забути…
Учасники зустрічі відзначили, що зараз є дуже багато книг і спогадів про Голокост. Кожен з присутніх прочитав хоча б одну книгу про злодіяння нацистів.
Хотілося б, щоб і долі українців, які пройшли через такі самі страждання, стали відомими не лише в нашій країні, а й в усьому світі.
Життя продовжується попри відсутність тепла і світла, продовжується через пам’ять. Люди говорили, згадували, сумували… Згадували про Дробицький Яр у Харкові, в якому було страчено 20 тисяч людей, Бабин Яр у Києві, в якому були розстріляні близько 70 тисяч. І це вже не сухі цифри, а сумні людські долі…
Схиляємо голови перед пам’яттю людських жертв.
Пам’ятаємо, щоб не допустити повторення трагедії.
Пам’ятаємо, бо лише пам’ять робить нас людьми.
Ще більше новин та цікавої інформації:
Офіційний сайт: https://korolenko.kharkov.com/
Фейсбук: https://www.facebook.com/hdnb.korolenko
Інстаграм: https://www.instagram.com/librarykorolenko18/
Х: https://x.com/HDNB_korolenko
Телеграм: https://t.me/bookkorolenko