25/09/2025
100-річчя вищої бібліотечної освіти України
Всеукраїнська наукова конференція
25 вересня 2025 р. співробітники бібліотеки долучилися до Всеукраїнської наукової конференції «100-річчя вищої бібліотечної освіти України», організованої та проведеної Харківською державною академією культури (ХДАК) — фундатором вищої бібліотечної освіти в країні, під егідою Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освіти та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Конференція розпочалася з пленарного засідання, яке модерувала Соляник Алла Анатоліївна, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи ХДАК. Зі вступним словом до учасників наукового форуму звернулася Рябуха Наталія Олександрівна, в.о. ректора ХДАК, доктор мистецтвознавства, доцент.
Учасників наукової конференції привітали зі знаменною подією Бірюкова Ірина Олександрівна, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, Петренко Наталя Валентинівна, директор Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (ХДНБ), голова Харківського регіонального відділення ВГО Українська бібліотечна асоціація, випускники академії, а також Бруй Оксана Миколаївна, кандидат наук із соціальних комунікацій, заступник генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, президент ВГО Українська бібліотечна асоціація, та Марковець Олександр Вікторович, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка».
Директор ХДНБ Наталя Петренко, висловивши глибоку вдячність організаторам конференції за нагоду ще раз осмислити і вшанувати величезний внесок ХДАК у розвиток бібліотечної науки й освіти, відзначила, що від якості підготовки фахівців бібліотечної справи залежить вирішення чималої кількості питань не тільки культурно-освітнього, а й суспільного розвитку загалом. Зауважувалося, що у витоків бібліотечної освіти знаходилися найталановитіші й доброчинні особистості — громадські діячі, передова інтелігенція, які визнавали пріоритетність культурно-освітнього компонента у житті соціуму. Ще за часів, коли ХДНБ мала назву Харківська громадська, а саме наприкінці ХІХ — початку ХХ століття, найвидатніші її діячі зверталися до вивчення зарубіжного й вітчизняного бібліотечного досвіду, аналізували й популяризували його, створюючи підґрунтя для становлення бібліотекознавчої науки й фахової освіти. Серед них — відомі вчені Д. І. Багалій, М. Ф. Сумцов, бібліотекознавиця Л. Б. Хавкіна, яка була однією з перших фахівців-ентузіастів, що опікувалися питаннями бібліотечної освіти. У ХГБ за її ініціативи було створено відділ бібліотекознавства (1903), розроблено проєкт бібліотечної освіти — організації бібліотечних курсів, про який вона оголошувала на професійному з’їзді (1911) та у 1915–1916 рр. на засіданнях Харківського товариства поширення в народі грамотності (ХТГ), членом правління якого була.
Протягом багатьох десятиріч, наголошувалося директором, підтримувався міцний закономірний зв’язок: ХДНБ з Харківським державним бібліотечним інститутом (ХДБІ), згодом — Харківським державним інститутом культури (ХДІК), ХДАК. Разом виконували найважливіші завдання, які попри всі виклики різних часів й до сьогодні залишаються фундаментальними і незмінними: служіння громаді, підтримка науки й освіти, промоція книги і читання як невід’ємних елементів усвідомленого й повноцінного людського буття.
Сформувалася численна плеяда висококваліфікованих фахівців, викладачів, науковців ХДБІ– ХДІК– академії культури, трудова біографія яких пов’язана з ХДНБ: Н. Ф. Колосова, М. Д. Рябченко, Р. Б. Гуревич, В. Г. Трамбицька, І. Я. Лосієвський, Л. В. Глазунова, В. А. Маркова, О. М. Кобєлєв, В. В. Сєдих, В. С. Романовський. Приємно, що ці імена нас об’єднують. Напрацювання цих викладачів і вчених з бібліотекознавства й бібліографознавства; книгознавства і документознавства; теорії медіакомунікацій, культурології, внесок у розвиток практичних аспектів цих напрямів — результат наполегливої й відданої праці як у ХДАК, так і в ХДНБ.
Завдяки високому професіоналізму, педагогічному досвіду й таланту викладачів ХДАК бібліотека упродовж багатьох десятиліть отримувала кваліфікованих фахівців. У ХДБІ, ХДІК здобували вищу освіту директори ХДНБ: Г. А. Мірошниченко, Н. Х. Семененко, Л. П. Незнамова, Н. В. Петренко, В. Д. Ракитянська. Більшість сучасних співробітників ХДНБ є також випускниками академії культури. З вдячністю згадують викладачів вишу, пам’ятають найцікавіші лекції й семінари.
Після висловлених привітань учасники конференції заслухали доповідь «Становлення вищої бібліотечної освіти у Харкові в першій половині ХХ ст.», презентовану Бабковою Надією В’ячеславівною, кандидатом історичних наук, доцентом кафедри культурології та музеєзнавства ХДАК, яка докладно проаналізувала витоки становлення, основні етапи розвитку харківської освітньо-наукової бібліотечної школи та особистий вклад викладачів ХДАК у її формування. Доповідь на тему «Від академічної до цифрової: Харківська бібліотекознавча школа як флагман розвитку вищої бібліотечної освіти в Україні» представила Давидова Ірина Олександрівна, професор кафедри цифрових комунікацій та інформаційних технологій, доктор наук із соціальних комунікацій, академік Національної академії наук вищої освіти України. Професор кафедри інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Київського національного університету культури і мистецтв Новальська Тетяна Василівна висвітлила особливості інституціоналізації київської освітньо-наукової бібліотечної школи.
У межах роботи конференції відбулося секційне засідання «Сучасні вектори модернізації вищої бібліотечно-інформаційної освіти» (модератор —Мар’їна Олена Юріївна, завідувач кафедри цифрових комунікацій та інформаційних технологій ХДАК, доктор наук із соціальних комунікацій, професор).
Більш детально про роботу наукової конференції за посиланням: https://youtu.be/7m2ebGAJ8lM