Школа молодого винахідника. Винахідники запитують

Відповідь:
Різниця у тому, що патент на винахід видається після перевірки його на новизну, винахідницький рівень та придатність до промислового використання, а патент на корисну модель видається, якщо заявка на корисну модель правильно оформлена, тобто відповідає формальним потребам, що пред’являються до матеріалів заявки, і об’єкт корисної моделі задовольняє вимогу промисловій придатності. Корисна модель має також задовольняти вимогу новизни, однак, на стадії видачі патенту факт її відповідності цій вимозі Патентним відомством України (далі – Патентне відомство) не перевіряється, отже, корисна модель видається на страх і ризик заявника, тобто – Вас.

Відповідь:
З юридичної точки зору, це рівноцінні охоронні документи.

Маючи в розпорядженні будь-який з них, можна користуватися всіма правами, що випливають з патенту, відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-ХІІ від 15.12.1993 (далі – Закон), а саме: виготовляти продукт (виріб, товар, речовину тощо) з використанням запатентованого винаходу або корисної моделі, пропонувати його для продажу, в т. ч. через Інтернет, зберігати і продавати продукт, а також імпортувати його або вводити в господарський обіг якимось іншим чином. Крім цього, використанням патенту на винахід або корисну модель вважається здійснення технологічного процесу, який охороняється патентом, або пропонується для використання в Україні.

Різниця між ними полягає лише в процедурі розгляду матеріалів заявки в Патентному відомстві – винахід проходить кваліфікаційну експертизу, тобто перевірку на новизну, винахідницький рівень і промислову застосовність, а корисна модель такої перевірки не проходить. Отже, патент на корисну модель видається тільки на підставі проведеної формальної експертизи.

Відмінність полягає також у тому, що патент на винахід діє протягом 20 років від дати подання заявки, а патент на корисну модель – 10 років.

Відповідь:
Згідно з п. 5 ст. 28 Закону патент на винахід (корисну модель) надає власнику прав виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу.

Поряд з цим процес розгляду заявки на корисну модель і отримання патенту простіший і швидший, ніж на винахід. Середній термін розгляду заявки на корисну модель у Патентному відомстві становить 8–10 місяців, в той час як заявка на винахід розглядається 1,5 – 2 роки. Володіючи патентом на корисну модель, можна пред’явити претензії за фактом порушення патенту потенційному порушнику, але потрібно завжди пам’ятати про те, що патент на корисну модель може бути анульований за мотивами його неправомірної видачі, а саме: в результаті невідповідності вимогам (критеріям) новизни і промислової належності.

Тому, відповідно до п. 2 ст. 33 Закону, з метою отримання більшої впевненості в силі власного патенту можна звернутися до Патентного відомства з клопотанням про проведення експертизи виданого патенту на корисну модель на відповідність зазначеним вимогам (критеріям новизни та промислової придатності). У такому разі Патентне відомство, за помірну плату, проведе зазначену експертизу і представить звіт про відповідність виданого патенту на корисну модель критеріям новизни та промислової придатності. Користуюся отриманим звітом, як щитом, що оберігає від намірів недобросовісних конкурентів, спрямованих на анулювання вашого патенту, ви можете з більшою впевненістю вимагати компенсацію у порушника вашого патенту або подавати позовну заяву до суду для відстоювання своїх прав як власника патенту на корисну модель.

Відповідь:
Нічим, точніше – тільки назвою. Для одного і того самого об’єкта винаходу або корисної моделі складена формула буде однаковою, тільки в одному випадку вона називатиметься формулою винаходу, а в іншому – формулою корисної моделі.

Відповідь:
Формула винаходу (корисної моделі) – це стисла словесна характеристика суті винаходу (корисної моделі). Оскільки поняття «винахід» і «корисна модель» з технічної сторони мають тотожний (ідентичний) зміст, то далі під поняттям «формула винаходу» ми будемо розуміти як формулу винаходу, так і формулу корисної моделі.

До формули винаходу пред’являються наступні вимоги. Вона має:

• стисло і чітко висловлювати технічну суть винаходу шляхом зазначення його істотних ознак;
• визначати обсяг винаходу, тобто вказувати, в чому саме полягають права власника патенту;
• служити засобом відмінності об’єкта винаходу від інших об’єктів або визначення схожості для встановлення факту використання винаходу;
• служити засобом для встановлення подібності між реально існуючим матеріальним об’єктом та об’єктом винаходу для встановлення факту використання винаходу.

Відповідь:
Ознака – все те, чим один предмет (об’єкт винаходу) подібний або відрізняється від інших предметів (об’єктів). Ознаки, що належать кільком об’єктам, називаються загальними, а властиві тільки даному об’єкту – відмітними.

Розглянемо, наприклад, чашку і блюдце. На перший погляд, нічого спільного, крім того, що ці предмети належать до посуду, а точніше – до елементів чайного сервізу. Але, якщо придивитися, то у кожного предмета є загальні елементи або, як це формулюється в термінах патентного права, загальні ознаки. Цими ознаками є денце і бічні стінки, от тільки у блюдця ці бічні стінки важко назвати саме стінками, а скоріше – продовженням денця. Але, з іншого боку, за наявності фантазії, цілком можуть бути і бічними конічними стінками. Чому ні?

Є, безумовно, і відмітні ознаки. У першу чергу, це форма виконання стінок: у чашки, як правило, циліндричні стінки, а у блюдця, як ми домовилися, конічні. Однак і у чашки теж можуть бути конічні стінки. Так що ж виходить, ці предмети є аналогами?! Щось тут не так … У чашки є ще одна відмітна ознака – наявність ручки. Якось важко уявити собі блюдце з ручкою. Але бувають же чашки і без ручки. Як бути? Чи є ці предмети аналогами, незважаючи на наявність загальних ознак? Чи можна брати блюдце як прототип, щоб складати формулу винаходу для чашки?

Ні, не можна. Тому, що ці предмети мають різне призначення. Чашка використовується як посудина (або ємність) для рідини, а блюдце – як підставка для чашки. Тому головне правило при виборі аналогів полягає в тому, що аналогами можуть бути тільки об’єкти, що мають однакове призначення. Так, наприклад, стакан цілком може бути аналогом чашки і може бути обраний прототипом при складанні формули винаходу на чашку.

Відповідь:
Суттєвими ознаками винаходу є всі ті, які внесені до формули винаходу. Спільними ознаками об’єкта винаходу будуть ті, які має і його попередник, тобто прототип винаходу. Ці ознаки, як відомо, вказуються в обмежувальній частині формули винаходу і є спільними з прототипом, тобто з відомим об’єктом того ж призначення.

Відмітні ознаки вказуються в відмітній частини формули винаходу. Істотні ознаки – такі, кожна з яких необхідна, а всі, разом узяті, достатні, щоб даний об’єкт існував саме як даний об’єкт.

У нашому прикладі, розглянутому вище, істотними ознаками чашки є наявність денця і циліндричних або конічних, або таких, що мають іншу форму стінок, які прилягають до денця й утворюють з ним ємність, призначену для заповнення рідиною. Несуттєвими ознаками вважаються такі, кожна з яких може належати, а за деяких умов і не належати предмету, але від цього даний предмет не перестає існувати як даний предмет (тобто не є необхідними і достатніми для характеристики даного об’єкта). У вище наведеному прикладі несуттєвою ознакою може бути матеріал, з якого виготовлена чашка, а також, наприклад, наявність певного візерунка або рельєфу, виконаних на поверхні її бічних стінок.

Різниця між істотними і неістотними ознаками є об’єктивною, оскільки підставою для відокремлення істотних ознак від несуттєвих є той бік предмета, який висувається на перший план практикою, тобто критерієм суттєвості ознаки є та суспільна потреба, яка задовольняється за допомогою запропонованого технічного рішення. Суттєвими ознаками об’єкта винаходу визнають такі, кожен з яких необхідний, а всі, разом узяті, достатні для досягнення мети (або завдання) винаходу. Ці істотні ознаки утворюють сукупність істотних ознак, необхідну для вирішення завдання винаходу. Отже, при дослідженні суттєвості тієї чи іншої ознаки, визначальним фактором є вирішене завдання винаходу.

Відповідь:
Мета і завдання – це споріднені поняття, які використовуються в патентній теорії і практиці, а ті відмітності, які вбачають професійні патентознавці в цих поняттях, лежать за межами цієї публікації. У загальному випадку метою або завданням винаходу є задоволення будь-якої потреби людини.

У прикладі з чашкою завданням винаходу може бути створення предмета, призначеного для використання при вживанні напоїв (води, кави, чаю тощо). Тут виникає закономірне запитання, а чи не є наявність ручки у чашки суттєвою ознакою? З позиції задоволення базової потреби, зазначеної вище, тобто для того, щоб пити з чашки, наявність ручки не є необхідною ознакою. Таким чином, ця ознака може бути віднесена до несуттєвих і не включатися в формулу винаходу.

Однак з іншого боку, коли ми вживаємо гарячі напої (чай або кава), незручно тримати в руках гарячу чашку, у якої немає ручки. Тому, якщо завданням винаходу є покращення зручності користування чашкою, то наявність ручки стає обов’язковою ознакою і переходить у розряд істотних ознак, а це призводить до необхідності її включення до формули винаходу. Тому, в залежності від формулювання завдання винаходу, змінюється і сукупність істотних ознак, спрямованих на його вирішення.

Відповідь:
Для відповіді на це запитання необхідно спочатку визначити, що є поняттям.

Поняття охоплює, узагальнює і виділяє однорідні об’єкти за певними загальними ознаками. Будь-яке поняття має зміст і обсяг. Зміст поняття – це відображена в нашій свідомості сукупність істотних ознак об’єкта.

Наприклад, зміст поняття «чашка» характеризується наявністю таких істотних ознак, як денце і стінки, що прилягають до денця і утворюють з ним ємність, призначену для заповнення рідиною. Водночас обсяг поняття – це коло об’єктів, в кожному з яких є ознаки, що характеризують зміст поняття. Обсяг поняття «чашка» може охоплювати такі об’єкти, як чашка, яка має денце і циліндричні стінки, що прилягають до денця, а також чашка, яка має денце і конічні стінки, що прилягають до денця, а також чашка, яка має денце й іншої форми стінки, що прилягають до денця.

Між змістом і обсягом поняття існує взаємозв’язок, що виражається логічним законом зворотного відношення: «чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг». Отже, чим більше ознак включено до формули винаходу, тим на менше коло об’єктів вона поширюється. Поняття з більш широким обсягом називається родовим, а поняття з меншим обсягом, тобто таким, що відображає менше коло об’єктів, яке повністю входить в обсяг родового поняття, видовим. У нашому прикладі з чашкою родовим поняттям буде стінка, видовими поняттями слід вважати циліндричні стінки, конічні стінки або стінки, що мають будь-яку іншу форму.

Або, наприклад, поняття «годинник» родове по відношенню до поняття «ручний годинник», оскільки обсяг другого поняття повністю входить в обсяг родового першого. Це відношення між родовим і видовим поняттями може бути проілюстровано колами Ейлера (див. малюнок)

Відповідь:
Виявлення винаходу полягає в пошуку відмінностей знайденого технічного рішення від відомих технічних рішень, які відображені в популярних джерелах (патенти, науково-технічні публікації, монографії, дисертації і інші інформаційні повідомлення, у т. ч. інтернет-ресурси). Виявлення винаходу є одним з етапів отримання прав винахідника на знайдене технічне рішення.

Для виявлення відмінностей в технічному рішенні, знайденому винахідником, необхідне здійснення інформаційного пошуку для знаходження аналогів (або прототипів) запропонованого винаходу. Часто винахідники стверджують, що вони вже шукали і нічого подібного їх винаходу немає! Як правило, це твердження хибне:

– або шукали не там, де слід було б;

– або пропозиція непрацездатна в принципі (таке часто трапляється, наприклад, серед винахідників «вічних» двигунів);

– або пропозиція безграмотна в технічному відношенні, і тому не знайшла відображення в джерелах інформації, оскільки не дозволяє вирішити те завдання, яке заявлене.

Відомо, що тільки практика є критерієм істини. Тому, якщо дійсно неможливо знайти аналоги заявленого винаходу, то щось тут не те … Це змушує замислитися над тим, чи здатна заявлена винахідником пропозиція забезпечити досягнення того технічного результату, на який спрямована.

Відповідь:
На це запитання немає однозначної відповіді.

Кожен винахідник – це творчий суб’єкт, який або мріє ощасливити людство своїм винаходом і вписати своє ім’я в історію (досягти безсмертя в пам’яті нащадків) або збагатитися ще за життя, як Білл Гейтс або Стів Джобс.

Винахідники, які хочуть ощасливити людство, як правило, винаходять відомі речі, які їм не знайомі тільки тому, що вони ніколи не працювали в тій області, в якій починають винаходити.

Охочі заробити на винахід зазвичай більш практичні в своїх прагненнях і можуть досягти мети за сприятливої кон’юнктури. Однак їм часто заважає недостатня цілеспрямованість у подоланні перешкод, що неминуче виникають на тернистому шляху впровадження винаходів. Лише поодинокі з них мають у розпорядженні власні виробничі можливості і можуть довести своє дітище до практичного втілення. Більшість шукає спонсорської підтримки, але, як правило, безуспішно.

Розвиток техніки – це безперервний процес, тому різним людям у різних частинах земної кулі приходять в голову одні й ті самі ідеї практично в один і той самий час. Багато з них знаходять відображення в публікаціях. У той же час як для винаходів, так і для корисних моделей, основним критерієм є новизна, причому новизна світова, тобто «Ніде під сонцем» ця пропозиція не могла бути раніше розкрита. Тому для визначення можливості отримання патенту на винахід (корисну модель), що заявляється, необхідний попередній пошук.

Відповідь:
Як ми вже говорили (див. питання 10), виявлення винаходу – це пошук характерних ознак, що дозволяють визнати технічне рішення винаходом. Створення нових технічних рішень завжди знаходиться в нерозривному зв’язку з уже відомими технічними рішеннями, які передують винаходу, що заявляється. При виявленні винаходу ніколи не можна нехтувати наявними джерелами інформації, які відображають існуючий рівень розвитку техніки. Виявлення винаходу є процесом логічного аналізу технічного рішення, створеного винахідником внаслідок творчого «осяяння», з метою встановлення можливості його правової охорони згідно з існуючим рівнем техніки.

Таким чином, процес виявлення винаходу є складовою частиною процесу винахідництва.

В цілому, процес винахідництва характеризується такими етапами:

• постановка завдання;
• пошук вирішення;
• власне етап знахідки рішення, коли відбувається «осяяння» винахідника;
• оформлення прав на знайдене рішення, тобто патентування винаходу.

На стадії оформлення прав і відбувається виявлення винаходу.