Літопис українського дизайну. № 3
2025
Літопис українського дизайну. № 3. - Київ: Spiilka ist publishing, 2025. - 112 с.
“Літопис українського дизайну” – періодичне друковане видання про історію та розвиток українського дизайну за ініціативи дизайн-бюро Spiilka. Журнал є спробою побачити й показати, як народжувалася та змінювалася українська дизайн-ідентичність. Типографіка, графічний дизайн, промисловий та цифровий дизайн – “Літопис українського дизайну” охоплює ці напрямки й розповідає про проєкти та дизайнерів, що вплинули на Україну та українців або були помічені у світі.
Третє число Літопису починається з “людини, що забрендувала визвольну боротьбу з 1942 по 1952 рік”, – Ніла Хасевича. Роки в цьому описі є надзвичайно красномовними: визвольна боротьба – це не якась конкретна подія, дату якої не обов’язково нагадувати співвітчизникам. Так вже сталося, що захист кордонів та відвоювання свободи в Україні відбувається з регулярною періодичністю.
Цей номер, як і два попередні (і, можливо, усі наступні), також створено під час війни. Його назвали “Військовим”, проте він радше “Воєнний”, бо в визвольній боротьбі 2014 – 202? років тема війни оформилась у велику окрему категорію дизайну. Вона включає в себе як Miltech, шрифти для Збройних сил, соціально-політичну графіку, військовий транспорт та зброю, так і суто цивільні дизайн-феномени, які без російського повномасштабного вторгнення ніколи б і не сталися.
Тож “гілка Хасевича” в Літописі проведе нас від статті про легендарного графіка українського підпілля часів УПА до матеріалу про сучасний шрифт ЗСУ – Volja, що заснований на роботах Ніла Антоновича. Звідти ми перейдемо до оновлення офіційного стилю Збройних сил, яке характеризує зміни в українській армії з 2015-го по 2024-й роки в цілому. Закінчимо “гілку” вже цифровим застосунком “Армія+”.
Також ми вкотре згадаємо Конструкторське бюро “Антонов” та розкажемо про українські військові літаки різних часів. І продовжимо ілюструвати здобутки військової промисловості “крилатою донькою Перуна” – дроном-камікадзе MAGURA.
Щодо цивільних дизайн-надбань війни, в числі поміщено статті про айдентику для першого найбільшого в країні збору “Тиловики Азову” та застосунок “Повітряна тривога”.
Цей випуск – намагання закарбувати складний час війни, подавши його через призму творення. А ще – це присвята та подяка захисникам та захисницям, без яких ні “військовий”, ні жоден “цивільний” номер Літопису ніколи б не відбувся. Дякуємо!
